• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Інформація про заклад

Інформація про заклад

В матеріалі висвітлюється історія школи з моменту заснування і до сьогодення. Особливу увагу приділено вчителям, які внесли значний внесок в розвиток навчання та виховання підростаючого покоління нашого села,а також учням, імена яких з гордістю вимовляє кожен школяр.

Школа … Це слово закарбовується в памяті кожної людини , бо шкільні роки, бурхливо вриваючись в життя , приносять багато нового, цікавого, незвіданого. Історія Худоліївської загальноосвітньої школи сягає ще дореволюційних часів.Серед неписьменних селян почали зявлятися люди які хотіли кращої долі для своїх дітей і віддавали їх до церковно-приходської школи, яка діяла при Святомихайлівській церкві.Учнів там навчали читати ,писати і рахувати.Після революції 1917 року в селі почала працювати початкова школа в якій викладали два вчителі з середньою освітою.Оскільки дітей було багато виникла необхідність у збільшенні учнівських місць і в двох новозбудованих приміщеннях в 1922 році було відкрито семирічку ,а в 1929 році зі стін школи вийшов перший випуск у кількості 35 осіб . Розгорнули свою роботу лікнети , які в масовому порядку навчали доросле населення .

Пролітали роки ,зі шкільних дверей виходили випускники і йшли в доросле життя з достатнім багажем знань .В 1945 році після перемоги над фашистськими загарбниками село потроху почала оживати і в центрі було збудоване ще одне приміщення і відкрито тепер вже середню загальноосвітню трудову політехнічну школу в якій навчалося 250 учнів .Багато випускників продовжували свою освіту в середніх спеціальних та вищих навчальних закладах . І все це завдяки професійності та наполегливості педагогічного колективу, а душею цьго колективу в тяжкий повоєнний час , був директор – Дорошенко Симон Дмитрович ,який став прикладом для наслідування ,як для вчителів ,так і для учнів. З повагою і захопленням школярі вдивлялися в очі вчителів які пройшли всі лихоліття війни і залишилися вірними своїй учитиській професії. Це – Рева Іван Никинорович .

Кожного року збираючись в стінах школи випускники минулих років з любов’ю і вдячністю згадують:

Реву Євгенію Федорівну – учителя початкових класів

Реву Єфосинію Максимівну – учителя математики

Кіяшко Марія Пертівну- учителя української мови та літератури

Махно Варвару Артемівну-учителя початкових класів

Кудін Уляну Степанівну- учителя початкових класів

Кудін Івана Федоровича- учителя музики (бандурист)

Обрізан Марія Онуфріївну- учителя математики

Сіренко Марію Михайлівну- завуч,учитель фізики

Синяговську Олександру Іванівну- учителя російської мови та літератури

Артеменко Лідію Олексіївну-учителя української мови та літератури.

Саме ці люди залишили особливий відбиток у дитячих душах , стали тим маленьким , далеким вогником , що посвітив на початку шляху , вои навчили їх

першої літератури , вміння розуміти прекраснеі палколюбити свою Батьківщину.

З 1952 року в Худоліївській загальноосвітній школі працював Рева Василь Савич ,а з 1969 року став її директором . Непідробною старанністю , вболіванням за справу,якій вірно служив і за долю дітей . Василь Савич заслужив шану і повагу ,

а також визнання освіченого педагога .Скільки потрібно було директору Реві виявити настирливості щоб домогтися відкриття класуз профорієнтація і навіть придбати для школи трактора.Вчителем виробничого навчання було призначено Косенка Петра Івановича,а учителем музики і керівником гуртка художньої самодіяльності- Пилипенка Івана Мусійовича .

Василь Савич був наставником і для молодих колег, свої вміння він передав Шаповал Олексію Івановичу, Шаповал Тетяні Дмитрівні, Бабариці Павлу Миколайовичу, Бабариці Валентині Генадіївні, Бутенку Сергію Анатолійовичу, Бутенко Ларисі Сергіївні, Червеку Віктору Євлампійовичу, Стась Марині Олексіївні. За ініціативи і підтримки улюбленого директора в 1980 році 23 вересня при школі було засновано шкільне лісництво. Керували ним Івахно Іван Васильович – старший майстер Семенівського лісництва і учитель хімії та біології (пізніше завуч), Синибок Надія Іванівна.

В 1989 році наші учні переступили поріг нової двоповерхової школи в кабінетах якої відчувався затишок і комфорт, та особливої радості приносив їм спортивний зал з різноманітним інвентарем. До нового приміщення учнівський і педагогічний колектив заводив і новий директор – Костяний Віктор Анатолійович, а молоді педагоги були сповнені енергії, бажання навчати і творити. Своїм відношенням до дітей, вболіванням за справу запам’яталися такі вчителі:

Чиж Наталія Миколаївна – учитель історії, завуч;

Демидченко Василь Миколайович – учитель початкових класів і трудо-вого навчання;

Кривенко Марія Федорівна – учитель початкових класів;

Носенко Світлана Петрівна – учитель української мови та літератури;

Пилипенко Лідія Степанівна – учитель географії і біології;

Ярошенко Олександр Миколайович – учитель інформатики;

Махно Віктор Миколайович – учитель трудового навчання ;

Носенко Раїса Петрівна – учитель малювання;

Зінченко Олег Іванович – учитель ДПЮ, історія;

Дема Валентина Антонівна – учитель іноземної мови;

Мартиненко Віктор Трохимович – учитель трудового навчання.

Вакуленко Людмила Володимирівна-учитель фізики.

Серед них були сімейні пари:

Вербицький Анатолій Корнійович – учитель трудово навчання,

Вербицька Валентина Михайлівна – учитель української мови і літератури;

Крайовий Микола Григорович – учитель математики,

Крайова Ольга Вікторівна – учитель математики;

Анікеєнко Іван Володимирович – учитель української мови і літератури,

Анікеєнко Валентина Володимирівна – учитель української мови і літератури;

Вакуленко Анатолій Іванович – учитель фізичного виховання,

Вакуленко Наталія Іванівна – учитель початкових класів;

Слинько Сергій Олександрович – учитель ДПЮ, історія,

Слинько Світлана Василівна – учитель історії та права;

Носенко Вячеслав Миколайович – учитель трудового навчання,

Носенко Лариса Василівна – учитель української мови і літератури.

Їхні учні брали активну участь в районних предметних олімпіадах, конкурсах художньої самодіяльності, агітбригадах і завойовували призові місця. Незримі, тоненькі ниточки пов’язують нашу школу з далекими і близькими містами, де трудяться наші випускники. Їхніми адресами стали Київ, Дніпропетровськ, Москва, Харків, Санкт-Петербург, Львів, Южно-Сахалінськ, Полтава, Софія, Кіровоград та багато-багато інших. Колишні школярі працюють лікарями та інженерами, юристами та акторами, працівниками правоохоронних органів та служать в Збройних Силах. Імена багатьох з гордістю згадують учителі та учні. Особливої поваги заслуговують: Курчицька Галина Федорівна – народилася в селі Худоліївка в 1942 році в сім’ї селянина, закінчила школу в 1959 році і вступила до Полтавського педагогічного інституту. Прийшла працювати до рідної школи учителем української мови та літератури. У 1970 році переїхала до Києва де зуміла довести, що сільська вчителька має добрі знання і володіє майстерністю викладання. У 1994 році їй було присвоєно звання «Заслужений учитель України». Ярошенко Володимир Петрович народився в 1960 році в сім’ї селянина. Після закінчення школи в 1979 році вступив до Ленінградської військово-медичної академії імені Кірова на морський факультет. Працює і до нині, має звання професор медицини.

Кiлькiсть переглядiв: 804

Коментарi